Мені пощастило із професією. Наше єднання триває з 1995 року. Це везіння є результатом великої праці й сьогодні.
Я спостерігаю за студентами, людьми, які мріють стати терапевтами. Адекватні ті стратегії побудови відносин із професією, коли є усвідомлення цінності довгострокового розвитку, прагнення бути чутливим до світу, професійного поля. Є стратегії, які називаю «вбивцями свого часу, грошей і репутації». З ними, як і в стосунках у житті, довго не протримаєшся. Ніхто не хоче втрачати власні ресурси без перспектив.

Кожен є господарем свого вибору. Мої поради, як зберігати відносини з улюбленою професією комфортними, ресурсними та натхненими:

глибоко знати – постійно підвищувати власний рівень знань;
професійно вміти – перевтілювати теорію в практику: чим більше практики, тим вищий ваш професійний рівень;
унікально володіти – аналізувати, будувати взаємозв’язки, інтегрувати різні методи та методики;
бути – бути присутнім у професійному полі, мати енергетичну доступність та здатність відповіді середовищу.
Аби бути у відносинах зі своєю професією, треба визнати в собі, що є «МОЄ». Бути терапевтом – це МОЄ. Це якісний танець тріади МОЖУ, ТРЕБА і ХОЧУ. Я щаслива танцювати, хоч життя часто змінює музику.